Весна у Львові має свій смак — і він починається тут. З буряка, який не соромиться бути головним.

Тут усе знайоме, але зовсім інакше — як старий рецепт, переосмислений з любов’ю.

Витончена форма — без тіста, але з душею, як гуцульський мотив у львівській вітальні.

Львів далеко від моря, але має власні глибини. Цей салат — як несподіване відлуння приморських міст у серці старого кам’яного Львова. 

Делікатний, як тиша у подвір’ї будинку на Князя Романа.

Цей десерт — як цвіт сакури біля корпусу Франка: ніжний, легкий і дуже чарівний.

Прохолода цього сорбету — як подих із вікна трамваю, що проїжджає Підвальну. 

Свіжий, легкий, трохи несподіваний — як Львів, коли ти не поспішаєш.